Albert Schweitzer Denkmal Веймар

Зверніть увагу на скульптурну групу. Фігура літнього білого чоловіка, поруч африканський підліток і жінка з хворою дитиною на руках. Це - пам'ятник Альбе́рту Шве́йцеру, який збудували 1969 року.

Альбе́рт Шве́йцер - німецько-французький протестантський місіонер і богослов, філософ, лікар, музикознавець і органіст. Він народився 14 січня 1875 року в Кайзерсберзі, який на той час належав Німеччині (зараз це територія Франції). Альберт ріс у сім'ї бідного лютеранського пастора і провів своє дитинство в селі Гюнсбах у долині Мюнстера.

У 1913 році він прийняв рішення залишити успішну кар'єру і комфорт Європи, вирушивши в Африку (Габон) разом зі своєю дружиною, медсестрою Елен Бреслау. На свої кошти він побудував лікарню в Ламбарені, яка стала його головним покликанням і майданчиком для пропаганди гуманістичних ідей. У 1928 році йому було присуджено Франкфуртську премію Гете, а 1952 року він став лауреатом Нобелівської премії миру. Кошти від останньої премії були використані ним для створення лепрозорію в Ламбарені.

Альбе́рт Шве́йцер продовжував свою медичну практику і будівництво лікарні до останніх днів свого життя, а також виступав із закликами проти ядерних випробувань. Він пішов із життя 1965 року в Ламбарені. Слід зазначити, що Альберт Швейцер не має прямого зв'язку з Веймаром. Відкриття музею і пам'ятника цій великій людині в цьому визнаному центрі німецької культури має особливе значення.

Ейнштейн говорив про нього: "Навряд чи мені доведеться ще коли-небудь зустріти людину, в якій доброта і прагнення до краси так ідеально доповнювали б одне одного".